Главная (Интро)

Я кохав

Жизнь театр

Последний автобус

Мы зомби

Дівчина , що зветься любов’ю!

Лампы – лучи

Как прекрасны они!

Обрываются мысли

Мне горько

Диалог любви!

Ради её одной

Cжимаю кулаки

Слухай вітер

Багато в світі доріг

Багато в світі доріг
Різна їм ціна
Але дорога додому – найцінніша!


Час відносить, наші роки
Щастя, друзів, кохання
Все що завгодно
Але у пам’яті мій дім
Батько і мати –
Це у мене не забрати
Це любов моя - найцінніша!

Куди б не йшов
Щоб не робив
Але як хочеться знову
Вернутись додому.
Рідних обняти
І більше не від’їжати
Час зупинити
І зостатись на завжди
Там де промайнули
Щасливі дитинства роки

В світі багато доріг
А в мене своя
По якій крокую я
Крок за кроком відходить час
Крок за кроком від нас
Серце стукотить і пам'ять жива
Мені знову хочеться
До рідного дому вернуться
Побачити батька і мати
« Я знову вернувся»- їм сказати!