Главная (Интро)
Я кохав
Жизнь театр
Последний автобус
Мы зомби
Дівчина , що зветься любов’ю!
Лампы – лучи
Как прекрасны они!
Обрываются мысли
Мне горько
Диалог любви!
Ради её одной
Cжимаю кулаки
Слухай вітер
Багато в світі доріг |
|
Осінь, дихає вітрами
Осінь , дихає дощами
Осінь , дихає тобою
Ніжною такою
Дівчина , що зветься любов’ю!
Осінь, осінь -
Все далі тебе відносить.
За хмари, за обрії несе,
А у калюжах листя пливе
Сум у душі.
Ти не зі мною сьогодні,
А час за листям пливе -
Все навкруги жовте!
Осінь, осінь -
Все далі тебе відносить.
Осінь – колір розлуки,
А в серці народжуються та помирають стуки.
Птахи крила розкрили,
Птахи в небо полетіли.
А я серед дороги,
Іти куди не знаю -
Я все тебе шукаю -
Між літом та зимою -
Я хочу знов зустрітися з тобою!
|